Voilà! Готуємо Французький цибулевий суп!

Я, здається, не писала сюди цілу вічність. Подорожі мої завершено, ритм налаштовано, тепер я дуже стараюсь, щоб і часу стало більше. До речі, на Плутоні доба триває аж 6,387 Земних діб, тому уявімо, що і тут час йшов по-іншому і моя відсутність була зовсім короткою:) Повертатись потрібно легко і...ммм...ароматно:), тому я вирішила приготувати легендарний французький цибулевий суп. Можливо саме він стане для вас супом недільного дня, допоможе прокинутись після бурхливого вечора суботи, підбадьорить, якщо ви раптом захворіли. А ще готувати його легко, особливі інгредієнти яких важко знайти нам потрібними не будуть.


Отже, для двох порцій французького цибулевого супу нам знадобиться:

три великі цибулини
20 г вершкового масла ( ~2 ст.л.)
оливкова або будь-яка інша олія (для того, щоб цибуля в каструлі не пригоріла)
1 скл. білого сухого вина (можна замінити незначною кількістю оцту, за смаком)
пів літри бульйону (бажано з яловичини, я  ж натомість використала бульйон з індички) Вегетаріанці можуть замінити м'ясний бульйон на овочевий

сіль, перець
1 ст. л. муки
трави
улюблений сир
кілька шматочків підсушеного хліба
1 зубчик часнику

Час приготування:
1 година 20 хвилин

Важко?
Зовсім ні

Дорого?
Не дорого




Цибулю ріжемо гострим ножем півкільцями, беремо високу каструлю, ставимо на середній вогонь, кидаємо туди шматок масла, підливаємо трохи олії, далі додаємо цибулю, солимо і зменшуємо вогонь. Спершу може здаватись, що цибулю забагато, але вона зменшиться в кілька разів під час приготування.


Час від часу помішуємо. На повільному вогні, хвилин за 30 цибуля карамелізується і набуде красивого золотисто - коричневого кольору.


Далі додаємо біле вино або оцет, тримаємо на вогні ще кілька хвилин. Вино чи оцет розкриває аромати цибулі, карамелізує її краще. Додаємо ложку муки, перемішуємо.


Далі вливаємо бульйон. Для цього супу я спеціально готувала бульйон з індички, оскільки останнім часом це мій улюблений вид м'яса. Дуже шкода, що в Україні супермаркети не можуть запропонувати готовий бульйон в банці. На деяких сайтах, та у різних шеф-кухарів я зустрічала цей дивний для нас продукт:) Як на мене, то це неймовірно зручна штука, не потрібно самостійно довго і нудно варити бульйон, але з іншої сторони сумнівно, що бульйон з супермаркета користувався б великою популярністю серед українських споживачів. 
Далі, в цибулевий суп кидаємо улюблену суміш трав і варимо ще хвилин з 20. 


Тимчасом хліб ріжемо шматками, підсушуємо в тостері чи в духовці. Можемо для додаткового ароматного удару натерти скибки часником (я цього не робила, мені запаху цибулі вистачило сповна:). Тремо сир на терці. Моєю маленькою помилкою було взяти пармезан (він плавиться не надто добре, хоча я його ніжно люблю), тому краще виберіть сир, який легко піддається високій температурі. 
Наливаємо суп у тарілки-мисочки. Я ж вибрала форми для крем-брюле (щоб заодно похвалитись ними, звісно), оскільки вони мені дуже подобаються, а ще з них просто зручно  і красиво їсти:) Далі акуратно викладаємо хліб, посипаємо сиром. Відправляємо в сильно розігріту духовку на 1-2 хвилини, доводимо до кипіння. 


Все!:) Цей невибагливий суп гарно прочищає розум після складного вечора, хвилює смакові рецептори і класно відлякує різноманітні ознаки простуди:)


Мабуть єдиним його великим недоліком є, власне, густий аромат (так, потім ви будете пахнути як мешканець Цибулевого Королівства:), тому його краще їсти на самоті, розкинувшись на ліжку, в піжамі, в недільний обід. Або ж удвох (свобода і рівність перед цибулею!:), якщо у вас немає упереджень і запах не є перешкодою до спілкування:). 
Та все ж, ось маленька порада як позбутись надокучливого аромату цибулі чи часнику: згодом опісля трапези варто випити склянку молока, і ви знову станете самі собою:)


Немає коментарів:

Дописати коментар