Фалафель, піта і голодна вісімка


   Мої перші фалафелі я зробила три роки тому. Це було після перегляду чарівного австралійського кіно "Він помер з фалафелем в руці", я тоді лише починала вчитись готувати щось цікавіше за звичну домашню їжу і тоді ж вперше набралась сміливості ділитись цим із нечисленною аудиторією. Мені тоді дивно було, адже  твердий як камінь нут (він же турецький горох), пучок петрушки, трохи коріандру і розігріта до температури сонця олія не викликали в мене багато сподівань, лише цікавість. Але все вийшло. Мої перші в житті фалафелі виявились неймовірно ситними, пряними і незвично смачними.
    Історія цих нехитрих горохових котлеток бере початок із Лівану. Згодом вони помандрували Близьким Сходом, аж поки не стали традиційною складовою вегетаріанської кухні і культури вуличної їжі. Зазвичай фалафель можна їсти як самостійну страву, додавати до неї йогурт, дзадзикі, свіжі чи мариновані овочі, соуси, загортати в піту (простий прісний хліб), лаваш тощо. Сьогодні існує дуже багато варіацій цієї страви, на одному з ресурсів я навіть зустрічала мексиканський рецепт з гострим соусом чілі. Вам залишилось лише вибрати той, який Вам найбільше до смаку:)
    Сьогодні я покажу як готувати фалафель, пекти піту просто на голій сковорідці і подавати все це з свіжими помідорами, салатом та нежирною сметаною. 

Інгредієнти для фалафеля:
400 г нуту
1 пучок петрушки (можна замінити зеленою цибулею)
1-2 ст.л. кунжуту (опційно)
кілька капель оливкової олії
1 ч.л. коріандру
1/4 ч.л. кумину
2 ст.л. лимонного соку
сіль

Загалом вийшло 28 кульок завбільшки як грецькі горіхи. 

Для піти:
300 г муки
майже повна ч.л. сухих дріжджів
1 яйце (опційно)
дрібка солі
1/4 склянки теплої води
2-3 зубчики часнику
2-3 ст.л. олії (можна взяти соняшникову)
~300 мл олії для смаження

Для сервірування:
свіжий салат, свіжі або мариновані огірки та помідори, кукурудза, цибуля, натуральний йогурт, сметана з невисокою жирністю, зелень, тощо

Час приготування: 
не враховуючи часу замочування нуту, приготування фалафелів і піти зайняло близько 2-2,5 годин

Важко?
ні, може вийти з першого разу:)

Дорого?
400 г нуту від ТМ Culinaro обійшлись в 26 грн., можна знайти дешевше, якщо брати нут на вагу, а не фасований. 


    Нут заливаємо на ніч водою так, щоб вода виступала десь на 2-3 см. Цей горох неймовірно твердий по своїй природі, і здається його можна зберігати цілу вічність! А ще використовувати як груз для випікання пісочних коржів:)
    Наступного дня товчемо кілька капель оливкової олії і сезам. Мені справді пощастило мати вдома маленьку фармацевтичну ступку, якщо ж у вас немає нічого подібного - можна розтерти сезам пляшкою, притискаючи до дошки чи посудини.


    Далі - час подрібнити нут. Кидаємо його в блендер невеличкими порціями для того, аби добре перемоловся. Це досить тривалий і марудний процес. Ручним блендером молола десь хвилин 40, не менше.
    Витискаємо часник, ріжемо петрушку і додаємо разом з коріандром та кумином до гороху, не забуваємо долити і олію з кунжутом. Робимо ще кілька підходів блендером поки маса не стане більш-менш однорідною.


    В процесі всього я вирішила самостійно приготувати піту. Відразу скажу, що краще замісити тісто до того, як починати готувати фалафель, так воно краще підросте.
    Дріжджі розчиняємо в воді (можна додати десь 1/4  ч.л. цукру для покращення ефекту), виливаємо в муку, туди ж яйце, дрібку солі і десь зо 2 ст.л. олії. Замішуємо, додаємо муку при потребі (поки тісто не перестане прилипати до рук), але пам'ятаємо, що тісто має залишитись м'яким і "живим".


Посудину змащуємо олією, викладаємо тісто, накриваємо рушником чи серветкою і ставимо в тепле місце на 30 хвилин або аж до 2 годин, якщо маєте час і натхнення:)


    Поки тісто росло - я робила горохові кульки:)
Не переживайте, якщо маса здається надто крихкою, при формуванні кульок вона гарно ліпиться. Не варто сильно втискати масу в руці, так фалафелі вийдуть твердішими, ніж потрібно.


    Олію я налила в сотейник, так можна більш економно її використати. Достатньо налити так, щоб котлетки занурювались на половину - так їх зручно буде перевертати. Щоб перевірити готовніть олії є два способи: перший - крапнути малесеньку капельку води (якщо ви любите ризик:), або ж другий - почекати 5-7 хв і попробувати кинути в олію тестовий фалафель:) 
Смажаться кульки до гарного золотисто-коричневого кольору.


    Поки фалафелі остигали, я приготувала піту. З тіста відщіпуємо однакові за розміром шматочки тіста, формуємо в кульку, посипаємо стільницю мукою і стараємось рівномірно розкачати тісто. Паралельно розпалюємо суху сковорідку (не змащену нічим!) і зменшуємо газ до середнього.


    Паляничку кладемо на сковорідку і НЕ рухаємо її зовсім. Взагалі. Тісто почне надуватись, роблячи піту пустою всередині. Це дозволить потім покласти туди салат, фалафель та решту інгредієнтів. Коли піта піднялась, чекаємо секунд 30, перевертаємо на іншу сторону ще на 30 секунд. Готові хлібці викладаємо в накриту рушником тарілку і зверху також прикриваємо рушником, щоб зберегти тепло і свіжість.


Коли нарешті все готово - розрізаємо піту по кругу, але не до кінця, і кладемо всередину фалафель овочі, салат, заправляємо соусом, йогуртом тощо.


Або наприклад викладаємо все зверху і складаємо вдвоє:)
Кульки можна різати навпіл, дробити, їсти цілісно. Вмокати в соус чи поливати ним, їсти з салатами, сиром...Варіантів безліч, довіртесь фантазії і своїм рецепторам:)


Загалом я накатуляла 28 фалафелів. Цього цілком достатньо аби повноцінно нагодувати 8 (вісьмох, ага!) людей. Перші з'їж сам, далі поділись з сім'єю, а потім нагодуй друзів і мандрівного французького музиканта-вегана (якому я, каюсь, випадково згодувала шматок своєї не зовсім веганської піти). Всі залишились задоволеними:) 

А вам подобається фалафель?;) З чим смакує найбільше?



Немає коментарів:

Дописати коментар