Якби мене хтось запитав, що німці люблять більше за все, я б назвала саме хліб. І я розумію чому: він тут невимовно смачний. Тисячі різних булочок, рогаликів, плюшок, круасані... Вони бувають із мільйонів видів борошна, з пекарні, супермаркета, готові до споживання, напівготові і, навіть, консервовані. З глютеном і без, для тих хто вічно на дієті, з насінням, з шоколадом, родзинками, глазуровані, з корицею ііііііі... можна продовжувати до безкінечності.
Хліб (здебільшого) їдять двічі на день: на сніданок та на вечерю (яка так і називається "вечірній хліб", не жартую). Зранку, навіть в неділю, багато мешканців ідуть до найближчої пекарні і купують там булочки на сніданок. Хліб їдять всі і багато, не залежно від статусу та рівня доходу. Я, звичайно люблю випічку, але не настільки щоб прокидатись о 7 для того аби купити свіжий хліб, тому купую його за день наперед. Те, що в супермаркетах можна знайти напівпропечені булки і допекти їх вдома — прекрасно. Те, що можна не бавитись з тістом, а купити готові консервовані сирі булочки чи круасани, які варто просто розкласти на деко, надрізати і спекти — геніально.
Проте в неділю, я люблю сходити зранку на блошиний ринок, прийти додому десь о 12 і принести свіжу випічку до другого сніданку.
Власне про сніданок далі і піде мова.
У кожній сім'ї є, звісно, різні традиції, проте традиційний німецький сніданок це:
- Свіжа випічка
- Різні намазки до хліба: паштет, масло, яєчний салат тощо
- Сир і м'ясо
- Яйця
- Мюслі, йогурт
- Мармелад, нутелла, арахісове масло
- Кава (без неї тут ніяк взагалі)
Варіацій може бути безліч.
Ми з Жаном любимо снідати вівсянкою з медом та горіхами, яйцями із свіжими помідорами, французькими тостами. Інколи я погоджуюсь готувати яйця пашот, варю сосиски, готую наповнення для, вже готових, налисників. Трапляється, що для себе варю гречку і роблю салат з сиром і огірком (і уявляю, що я у Львові).
Проте саме в неділю в нас все доволі традиційно. Варені або смажені яйця, свіжий салат, сир, помідори, трохи м'яса, авокадо, мармелад, півлітра кави і ціла гора хліба.
Це я тримаю глазуровану ватрушку з родзинками. Окрім неї, в принципі, можна більше нічого не їсти, вона дуже ситна. Її вартіть, 1 євро і 50 центів, в мене викликає серцевий напад, коли переводжу ціну в гривні (так, я досі так інколи роблю). Проте хліб у супермаркетах значно дешеший, ніж у приватних пекарнях. І це стосується абсолютно всіх продуктів: від сиру та м'яса до фруктів та овочів. Якщо звичайна "чайна" булочка в супермаркеті коштує приблизно 20 центів, то в приватній пекарні - близько 50 центів за штуку.
Круасани з супермаркетів на смак - нейтральні. Вони так само добре смакують із яйцем і салатом, як і з мармеладом.
Про каву окремим пунктом. Жан готує зранку одразу два горнятка кави, яку вливає в себе як пальне. Мені достатньо двох — трьох чашок саморобного латте на день. Я не вибаглива: лінива кава з френч-пресу — моє все:)
Німці п'ють багато кави, у 99% членів нашої сім'ї є кавоварки (а інколи навіть і дві). У нас немає, і найближчим часом точно не буде через відсутність необхідності в цьому девайсі.
В багатьох сім'ях є традиція запрошувати на каву і торт, рівно на 15:00 у вихідні чи свята. Про цю дивну, і незажди логічно для мене, традицію я розповім дещо згодом.
Ні, ми все це зразу не втовкли:) Але могли, смачно жеж!
Після того як я сама діагностувала собі алергію на солодощі — нутелла і всяка інша солодка і шоколадна смакота в нас більше не з'являється. Мармелад, тістечка, шоколад, морозиво та все, все, все, що містить цукор — для мене тепер не більше ніж guilty pleasure. Але я інколи жертвую своєю шкірою. Наприклад, я готова терпіти висипку заради теплих булочок з корицею.
Ця ельфійка з блошиного ринку жила спершу у Львові роки два, а тепер поселилась на новому балконі в Бремені.
В Україні я могла тижнями не їсти хліба, або ж їсти зовсім не багато. Тут це не можливо. Так само важко утримуватись без солодощів. Без вафель "Артек" я можу прожити, а от без шоколадок Мілка з арахісом і карамеллю — складно :)
А що ви їсте на сніданок?:)
Про що б вам хотілось дізнатись наступного разу?
Немає коментарів:
Дописати коментар